Since my first post on Paul Tillich, I’ve become convinced that his project is important, finding a new way of talking about God that doesn’t assume he is an actor in the world. However, this new way works only for those with a traditional religious background. Without this background, Tillich offers only a new and confusing vocabulary.
During the 1950s, Tillich was the most well-known theologian in America. He was on the cover of Time magazine (2/16/1959), and a serious essay of his, “The Lost Dimension of Religion,” was published in the Saturday Evening Post (6/14/1958), then the most popular magazine in America. His sermons were popular and well-attended.
Tillich reinterpreted the Bible in terms of existentialism. Existentialism was fashionable in the 1950s, addressing the isolation and lack of meaning that many felt after World War Two. We had won the war, the economy was booming, but what was the point of it all? The fundamental existential question is the meaning and purpose of an existence from which God has been displaced. This was, and is true, even for many who attend church. They don’t act like they believe. There is nothing sacred in their lives (Tillich, Depth).
Being-itself
Instead of the word “God,” Tillich substituted the term “being-itself.” With this term, Tillich wanted to get at the “God above God.” For Tillich, God doesn’t do things. He doesn’t intervene in the events of the world. That’s our responsibility. Rather, God is present in all things, allowing them to be. God isn’t like a powerful person. God is the structure of the universe itself, the force that brings everything into being. God makes the grass grow. God is no longer personal but remains transcendent (Novak, p 11). He creates, supports, and maintains the world. The “ground of being” is Tillich’s term for this God.
God as being-itself is the ground of the ontological structure of being without being subject to this structure Himself. He is the structure; that is, He has the power of determining the structure of everything that has being. (Systematic Theology, p 239)
Tillich’s being-itself is remarkably like Nietzsche’s will to power (Beyond Good and Evil). For Nietzsche, the will to power is not just an individual’s drive to overcome obstacles. The will to power runs throughout nature, animating all organic existence. The will to power does not desire to dominate; it desires to be and flourish. But while the will to power doesn’t seek to dominate others for the sake of domination, it doesn’t care about others either, except when they get in the way of my flourishing. The problem is that Tillich argues as though a moral God is inherent in being-itself, an assumption that doesn’t fit with God as the ground of being, a far more abstract notion.* God keeps sneaking into where he has been displaced and no longer belongs.
Where does God come from?
Tillich’s problem is how to get morality from being-itself, a creative force with no moral direction of its own. It just is, and from its energy comes the whole world. The answer seems to be more biographical than theological.
He accepted Gustave Weigel’s observation that he had an “immediate awareness” of God, so strong that argument was neither necessary nor possible. Thus, Tillich interpreted the ontological argument [being-itself], not as an argument, but as the most fundamental expression of this awareness. Tillich wrote as a man who has already experienced God in his conscious awareness; he urged others not to look for God as a reality to be added to other realities already known, but as one who was already present in their experience. (Novak)
The symbolism of God
Tillich’s argument doesn’t work. The transformation of God into being-itself, the use of existential argot to reframe religion, so that God becomes our “ultimate concern,” makes a God who comforts the suffering impossible.
Now it’s a little more complicated than this, for Tillich always took the concrete historical world seriously. He had no problem with metaphors for God invoking his “strong right arm,” and the like. We must simply realize that it is metaphor, and no such actual God exists (Systematic Theology, p 239). Symbolism is crucial for religion, as it opens us to the non-literal dimension of experience, stories about God so condensed that the symbol becomes a pointer to the unspeakable, and so does not become an object of worship itself.
Communities and Symbols
If the critical believer removes consolation and anthropomorphic images from his understanding of God, then he loses touch with the community of faith in which most ordinary people stand. (Novak)
A community of faith employs symbols that point to God. The theologian’s task is to work within the tension between humanity’s need for symbols, condensed stories about God, and the danger of transforming God into a superior being, and so turning him into an idol, and religion into idolatry. Being-itself stands as a barrier to idolatry, but not without cost. The cost is moral guidance, as well as the absence of consolation.
Being-itself is without morality or consolation, which must be imported ad hoc. Not for Tillich, whose theology assumes an original encounter with God. This is Wiegel’s point. Tillich’s biography gives substance to his theology. But for those who begin with Tillich’s existential Christianity, there is no depth, nothing to draw on.
Conclusion: to put it as simply as possible
Tillich may be useful for those with a traditional religious background. Consider Providence, which in traditional Christianity refers to God’s care and plan for the universe. For Tillich, Providence refers not to the activities of God, but to human courage and confidence in the face of death (Courage to Be, p 168).
This may be liberating to one who previously believed that his fate was entirely in God’s hands; that God is like a superperson arranging the world. To this believer, Tillich poses a challenge. If, of course, this person is open to rethinking his or her beliefs. But Tillich is practically useless, at least as theological guidance, to someone who has no coherent religious beliefs to work with. Critique works when it confronts preexisting beliefs. It is useless to someone with no beliefs, which is increasingly the case.
Tillich was a man for a certain place and time, serving to make traditional religion relevant in a post-war world. Tillich doesn’t help in the absence of belief. Being-itself is a critique of traditional God talk, not a substitute.
____________________
- Anyone who has read Kierkegaard knows that God is not the guardian of morality. For Kierkegaard’s knight of faith, God is beyond morality. For Tillich, God also has nothing to do with morality, but he sees the virtue of not losing the connection. So do I.
References
Søren Kierkegaard, Fear and Trembling, translated by Alastair Hannay. Penguin, 1986
Friedrich Nietzsche, Beyond Good and Evil, translated by Walter Kaufmann. Random House, 1966.
Michael Novak, “The Religion of Paul Tillich.” Commentary, April 1967. https://www.commentary.org/articles/michael-novak-2/the-religion-of-paul-tillich/
Paul Tillich, Systematic Theology, vol. 1. University of Chicago Press, 1973 (original 1951).
Paul Tillich, The Courage to Be. Yale University Press, 2000 (original 1952).
Paul Tillich, “The Depth of Existence,“ in The Shaking of the Foundations, Wipf and Stock, 2011, pp 52-63 (a sermon).
Gustave Weigel (editor), “The Theological Significance of Paul Tillich,” in Paul Tillich in Catholic Thought. Priory Press, 1964.
I used to carry the courage to be around in my pocket when I was a student. I didn’t read all of it it was good good to see some things so different
Yes I really thought I would read it more attentively but it was entitled it was like a talisman for me telling me I was not alone in my weakness.
quote:’Instead of the word “God,” Tillich substituted the term “being-itself.”’.
It sounds to me rather like the answer Moses received, according to ‘Exodus’: “I am the I am”
You suggest that Tillich may be useful for those with a traditional religious background. Perhaps I fall in that category and see that the ‘stories’ or ‘mythos’ are too limited to cope with such a concept.
I’m reminded of the story about the person who believed that creation rode on the back of a giant turtle. When asked what was under the turtle the reply was “don’t be silly, it’s turtles all the way down”.
That’s the problem we get into, if we try to define god as ‘the creator’ – what created god? We simply shift the question of ‘existence’ back a step.
God just is, and cannot ‘do’ things. Moral purpose arises from the recognition that we are not alone – we are surrounded by other ‘doers’ operating on a vast hierarchy of levels. Our task is to integrate successfully into this universe of ‘doers’
I am reading a novel by Stanley Middleton r entry into Jerusalem, and buy a coincidence in the first two pages the main character is there about 13 as a personal crisis one day when he starts to think about who created the creator then we are brought into the present where he is now an old man anti-system boys walking down the street and wonders if they would suffer like that. we are left to realise that life is changed so much in England it will be inconceivable.
I agree that the need for consolation and moral direction is important for us humans. I’m not sure symbols are essential for us but they help. Many 12 step groups only require that members believe that a higher power exists. It would seem that that is a simplified
expression of religion and may qualify for being-itself. The intention it seems is for the community to help with moral direction and maybe consolation (12 step groups) in and of itself.
We don’t get much consolation from society or community now. Maybe it is only friendship groups that providers that even so I like the title the courage to be as it accepts life is frightening much of the time
Regarding all the comments. I guess I don’t worry about who created the creator. The answer “he/it is eternal” takes the creator out of time. . . . When I look around the world and think of world history, and the suffering of our bodies (my late wife was in terrible pain for 2 years before her death) I can’t imagine an active God. The world is gift, but it is our job to make it a better place, and humans aren’t very good at cooperating to do this. Sometimes we do, but the failures are so awful. . . . I’m reading a great book, Caste, by Isabel Wilkerson. It’s about, among other things, our need for lesser human beings: Blacks, Jews, Untouchables. I recommend it. Fred
Thank you Fred. I have just finished Entry into Jerusalem, so I will try to find the book you mention. It’s a very interesting topic
I think my father was in terrible pain for 18 months but nobody seem to link that to God or expect anything different
Unless it was connected to Jesus’ suffering. But it was a terrible experience for my mother and my oldest brother. Seeing your wife or husband suffering severely must be one of the hardest things to endure and will have a permanent effect on you.
But just knowing there is so much suffering in the world is hard to tolerate feeling of helplessness and anger.
I consider myself an atheist. However, I especially appreciate Richard’s reference to 12 step groups because I spent 12 years in AA many years ago. I found their meetings ultimately reassuring and accessible because their concept of “higher power,” was left to the individual. There was never any interest in imposing a specific higher power on any of us. In fact, that kind of thing was actively discouraged. I’m not sure that this is entirely on topic, but I did want to comment on Richard’s post.
This was great, thank you for writing and posting this. My father was a graduate of Union Theological and thought Tillich was the sum of everything theological, but he was very annoyed when God dared to enter into someone’s everyday experience instead of remaining on the sidelines abstract and silent.
Yes, Scott, it’s important to recognize the deep belief behind Tillich’s “existentialist” interpretation, or he is incomprehensible as a religious thinker. Thanks. Fred
Натрапив цікавий ресурс — geodictionary.com.ua.
Тут розміщено вичерпну інформацію про всі населені пункти рідного краю: від мегаполісів до найдрібніших сіл.
Ви зможете отримати їхню історію, координати, цікавинки, а також адміністративну структуру та статистичні дані.
На власному досвіді цей ресурс значно полегшив роботу, при збиранні дані для проєкту про українські гори.
Весь контент структуровано, зручно шукється і систематично оновлюється.
Ймовірно, комусь теж буде корисно!
Загляньте і пишіть відгуки.
Більшість із нас регулярно шукає свіжих ідей на кухні, насамперед, коли щоденне меню приїлися, а на кулінарні витребеньки бракує. Ось тут рятує ситуацію сайт, де можна без зайвого клопоту відшукати щось підходяще під настрій і підручний набір інгредієнтів. https://celentano-pizza.com.ua/ – celentano-pizza.com.ua зробився для широкого загалу перевіреним порадником, куди повертаються знову і знову, щоб зарядитися кулінарним настроєм чи просто погортати добірку рецептів.
Платформа містить широкий спектр контенту, від класичних рецептів італійської пасти до хитрощів для повсякденного життя. Читачі поважають його за те, що тут немає зайвої води — лише перевірені кроки, які справді придатні у звичних домашніх умовах. Дехто підбирає швидку закуску на вечерю, а хтось — ідею для святкового столу, і у будь-якій ситуації контент дозволяє розібратися швидко та без мороки.
Особливо приємно, що контент регулярно поповнюється і пропонує не лише страви, а й маленькі хитрощі, які спрощують кухонну рутину. З цієї причини celentano-pizza.com.ua поступово збирає навколо себе аудиторію людей, які отримують задоволення від куховарства, але не прагнуть надмірно ускладнювати.
Якщо ранок стартує з моніторингу інформаційної стрічки, значна частина людей шукає джерело, де події викладаються без зайвої метушні, однак із ключовими деталями. https://ukrenergo.in.ua/ – ukrenergo.in.ua перетворився для частини читачів тим самим ресурсом, куди звертаються, щоб без зволікань усвідомити, які події розгортаються всередині держави та за кордоном, не гаючи час на моніторинг багатьох ресурсів.
Матеріали тут переважно присвячені тих питань, які прямо стосуються на щоденне існування — починаючи з економічних коливань до питань безпеки. Люди повертаються сюди, оскільки знаходять стислі, але змістовні тексти, які дають змогу побачити картину дня. Дехто знайомиться на початку дня за філіжанкою, а інші наприкінці дня, щоб підбити підсумки.
Унікальність криється в тому, яким чином редакція змішує актуальність із роз’ясненнями, через що навіть непрості сюжети видаються простішими для сприйняття. Якраз із цієї причини ukrenergo.in.ua крок за кроком завоював позиції серед тих, хто хоче бути в курсі стосовно останніх новин.
Немало читателей периодически запускают браузер в надежде найти текст, которое не просто заполнит паузу, а подарит новые идеи и неожиданные осознания. На https://streetmusic.com.ua/ – streetmusic.com.ua как раз аккумулируется такой контент, где уживаются рецензии на кино, истории музыкантов и психологические зарисовки. Материалы написаны так, что читаешь и ловишь себя на том, что уже представляешь, как это звучит или выглядит на экране.
Портал не гонится новизной каждого абзаца, зато дает ощущение, будто разговариваешь с человеком, который сам недавно увлекся темой и теперь передает впечатления. Переходишь от одного текста к другому и замечаешь, как киноленты соединяются с внутренним миром, а саундтреки объясняют особенности действующих лиц. Подобный стиль импонирует для тех, кто ценит вдумчивый подход.
В кінці робочого дня или на вихідних, когда хочется чего-то осмысленного, большинство відвідувачів опиняються тут и находят именно то, что нужно. Публикации выдерживают равновесие между інформативністю та емоційністю, поэтому не втомлюють.
Коли заходиш на institute.lviv.ua, одразу відчуваєш, як багатство контенту захоплює від перших рядків. Сайт не зациклюється однією темою, а поєднує в собі історії з культури, практичні поради для дому, відомості про оборону та щоденні турботи. Цей мікс робить його помітним серед інших ресурсів, адже кожен знайде тут щось близьке саме собі.
Матеріали на https://www.institute.lviv.ua/ – institute.lviv.ua часто беруть початок з актуальних явищ, які цікавлять українців сьогодні, і поступово розгортають глибше тло. Такий підхід дозволяє не лише повідомляти, а поринати в нюанси, які залишаються в пам’яті.
Читачі приходять знову сюди, бо статті не намагаються втиснути все в формальні дані, а описують про повсякденну реальність з його деталями та цікавими переплетеннями.
Як сайт поєднує історію з сучасними викликами
Однією з сильних сторін institute.lviv.ua стає вміння пов’язувати історію з теперішнім. Статті про традиції, наприклад пасхальні звичаї, не зупиняються на стандартних описах. Вони вникають в те, як старі легенди живуть далі в нинішніх сім’ях, як еволюціонують обряди з роками. Читач розуміє, що навіть прості речі на кшталт шоколадних фігурок мають давнішу історію.
Разом з культурними темами публікуються статті, які стосуються захисту держави. Обговорення систем ППО, таких як IRIS-T, розкривається через призму сьогоднішніх подій. Автори пояснюють складні аспекти доступною мовою, розповідають про походження ракети та її значення для захисту неба. Це не суха техніка, а розповідь про те, як інженерні досягнення впливають на повсякденне життя.
Таке поєднання допомагає зрозуміти, що культура й захист тісно пов’язані. Вони перехрещуються в одному суспільстві, яке намагається утримати свою ідентичність у складні часи. Читач, який шукає контекст, отримує його без зайвих емоцій.
Подібний стиль простежується й в інших текстах. Вони не тиснуть на думку, а відкривають різні грані явища, даючи можливість для власних висновків. Саме тому матеріали сприймаються природно, ніби жива розмова.
Сьогоднішній інформаційний світ переповнений різноманітними джерелами, де кожен намагається всіляко заволодіти увагою своєю унікальністю. Серед них plandiy.com.ua виділяється здатністю показувати події так, ніби вони трапляються просто зараз, без непотрібних пауз чи спотворень. Користувачі регулярно заходять повторно на цей ресурс, тому що отримують тут рівновагу між оперативністю і детальністю розкриття.
Особливо приваблює те, яким чином https://plandiy.com.ua/ – plandiy.com.ua органічно комбінує внутрішні українські теми з глобальним тлом, надаючи можливість відвідувачам оперативно орієнтуватися в тому, що трапляється довкола. Такий спосіб робить портал не лише зведенням фактів, а надійним компасом по актуальним подіям.
Нерідко у вирі подій бажається знайти місце, що змішує останні зведення з життєписами про людей, чиї шляхи перетинаються з контекстом війни. Чимало користувачів воліють подібні дописи, у яких зведення не ізольовані від доленосних моментів, а навпаки ж дають змогу глибше зрозуміти ситуацію. Ресурс rodis.org.ua сповідує подібну концепцію, збираючи дописи, дотичні до воєнної сфери, постатей шоу-бізнесу і їхньої реакції у цей непростий час.
Люди, хто стежить за тим, що відбувається та життям зірок, нерідко згадують rodis.org.ua як платформу, в котрому є детальні розбори, які комбінують факти з життєвими нарисами.
Воєнні зведення і як це відображається на звичний ритм
Матеріали військової тематики на ресурсі притягують погляд детальним розбором знакових моментів. До прикладу, обговорюється неготовність низки країн-партнерів поставити ракети Patriot на потреби ЗСУ. Такі дописи тлумачать технічні деталі, чому комплекси згідно з домовленостями не є сумісним, і яким чином це позначається на рівень допомоги. Ті, які слідкують за подіями, відкривають для себе роз’яснення без зайвої емоційності, що дозволяє самостійно оцінити керуючись конкретикою. Ці публікації зазвичай стають приводом замислитись стосовно того, як глобальна політика відображаються на реальному стані справ. Багато хто зауважує, ніби після читання ясніше уявляє перебіг ситуації, що точаться нешвидко, проте впливають на майбутнє. Кореспонденти пробують висвітлити кореляцію між заявами політиків та реальністю на передовій, що робить інформацію ріднішою для пересічного читача. Крім того, ці тексти допомагають моніторити динаміку постачання зброї, що вкрай актуально під час затяжної війни. Користувач повільно акумулює інформацію про системи озброєння та їхню роль, без зайвої мороки перелопачувати купу сайтів. Це створює відчуття обізнаності, коли навіть розмова з друзями стає аргументованою. У цілому, воєнна рубрика дозволяє бути в контексті важливих змін, поєднуючи аналіз з життєвими ілюстраціями.
Ці тексти не фокусуються виключно сухими звітами, а пробують показати ширший контекст, включаючи вплив на мирних жителів. Читачі, хто слідкує за цими матеріалами, відзначають, як інакше вони починають дивитись на події, адже наголос ставиться на реальних наслідках рішень. Це має неабияку вагу для тих, у кого близькі на фронті, адже дає можливість краще орієнтуватися в потоці новин, що транслюється всюди.
Шлях українських кумирів в нових реаліях
Неабияку цікавість мають публікації про відомих виконавців, котрі пішли іншим шляхом під впливом подій. Відома виконавиця, до прикладу, повністю присвятила себе відновленню бійців на базі благодійної організації. Її трансформація від гучної слави до конкретних справ ілюструє, як особистості змінюють пріоритети в складні часи. Користувачі часто отримують від цих текстів поштовх, тому що вони демонструють, що навіть після років на сцені є шанс змінити життя, яке приносить користь суспільству. Подібні дописи детально описують зусилля команди, наводячи приклади допомоги, що дозволяє усвідомити обсяг роботи. Більшість зізнається, що такі тексти викликають повагу до тих, хто обрав шлях допомоги замість публічності. Шлях співачки стає взірцем того факту, як внутрішні зміни виливаються в допомогу. Дописувачі пробують змалювати буденну працю цієї місії, а не лише гучні заяви, що робить розповідь достовірною. Це дозволяє читачеві відчути емоційний зв’язок з героєм матеріалу, навіть якщо раніше він був знайомий тільки з творчістю.
Ці статті допомагають зрозуміти, як події трансформували на творчу спільноту, спонукаючи зірок змінити цінності. Заглиблюючись у ці історії, читачі частіше рефлексують про власний внесок у підтримку тих, хто потребує реабілітації.